Introduction
Hip joint injections can be performed using either the anterior or lateral approach. These procedures are typically done with the patient lying on their back with the leg straightened or on their side if using the lateral approach.
Anterior Approach
1. Needle Insertion Point: The needle insertion point is located 1.5-2 cm below the inguinal ligament and 1.5-2 cm lateral to the femoral artery.
2. Procedure: Insert the needle anteriorly until it contacts the bone.
Lateral Approach
1. Needle Insertion Point: Insert the needle directly above the apex of the greater trochanter at a right angle to the skin surface until it contacts the bone.
2. Procedure: Advance the needle along the femoral neck, lifting slightly upwards by 2-3 cm to penetrate the joint cavity.
Injection Volume
- Adults: 10-15 ml of anesthetic or therapeutic mixture.
- Children: 5 ml.
Practical Tips
- For lateral thigh punctures, a spinal anesthesia needle is often used.
- In cases of hip joint inflammation, such as hematogenous infection, drainage from the subclavian area is used, followed by 1-2 daily injections of antibiotics diluted in 1% lidocaine for 3-5 days.
Imaging Guidance
- Fluoroscopy C-arm or Ultrasound US can be used to facilitate accurate needle placement into the joint.
Treatment of Infections in the Hip Joint
Hematogenous Infections
Hip joint infections can arise hematogenously, especially in immunocompromised individuals or those with pre-existing conditions such as diabetes mellitus. Treatment typically involves:
1. Drainage: Aspiration and drainage of the infected joint fluid are crucial. This can be achieved via the anterior or lateral approach under imaging guidance to ensure precision.
2. Antibiotic Therapy:
- Empiric broad-spectrum antibiotics initially, followed by targeted antibiotics based on culture and sensitivity results.
- Intra-articular antibiotics: After aspiration, antibiotics such as ceftriaxone or vancomycin can be administered directly into the joint.
- Systemic antibiotics: Continued for 4-6 weeks depending on the severity of the infection and response to treatment.
Antibiotic Injections for Hip Joint Infections
Antibiotics can be administered intra-articularly in cases of septic arthritis or joint infections.
Common Antibiotics
1. Ceftriaxone: 1-2 g once daily.
2. Vancomycin: 15-20 mg/kg every 8-12 hours.
Example Mixture for Adults
- Ceftriaxone: 1 g.
- Lidocaine 1%: 10 ml.
Procedure
1. Preparation: Clean the injection site with antiseptic solution.
2. Anesthesia: Administer a small amount of local anesthetic subcutaneously at the needle insertion point.
3. Needle Insertion: Use the anterior or lateral approach as described.
4. Injection: Slowly inject the antibiotic solution into the joint.
5. Post-Injection: Monitor the patient for any adverse reactions.
Example Mixture for Children
- Ceftriaxone: 500 mg.
- Lidocaine 1%: 5 ml.
Procedure
1. Preparation: Clean the injection site with antiseptic solution.
2. Anesthesia: Administer a small amount of local anesthetic subcutaneously at the needle insertion point.
3. Needle Insertion: Use the anterior or lateral approach as described.
4. Injection: Slowly inject the antibiotic solution into the joint.
5. Post-Injection: Monitor the patient for any adverse reactions.
Practical Tips
- Use aseptic technique to prevent contamination.
- Monitor for signs of infection resolution and any adverse reactions.
- Repeat injections may be required based on the severity and response to treatment.
Post-Injection Care
- Monitoring: Regular follow-up to monitor the resolution of infection and ensure no recurrence.
- Supportive Care: Pain management, physical therapy, and mobility support are integral to recovery.
Treatment of Osteoarthritis in the Hip Joint
Non-Surgical Management
1. Intra-Articular Injections:
- Corticosteroids: Provide significant pain relief and reduce inflammation. Typically, 10-15 ml of a corticosteroid-anesthetic mixture is injected.
- Hyaluronic Acid: Used to improve joint lubrication and function. This may be beneficial for patients not responding adequately to corticosteroids.
2. Medications:
- NSAIDs: Non-steroidal anti-inflammatory drugs for pain relief.
- Analgesics: Paracetamol or other pain relievers as needed.
Lifestyle Modifications
- Weight Management: Reducing weight to decrease stress on the hip joint.
- Physical Therapy: Exercises to strengthen the hip muscles and maintain joint mobility.
Surgical Interventions
- Total Hip Arthroplasty THA: Considered for patients with advanced osteoarthritis not responding to conservative treatments.
- Minimally Invasive Procedures: Arthroscopy may be used for debridement in select cases.
Corticosteroid-Anesthetic Mixtures
Corticosteroids and local anesthetics are commonly combined for hip joint injections to provide both immediate pain relief and long-term anti-inflammatory effects.
Common Corticosteroids
1. Methylprednisolone acetate Depo-Medrol: 40-80 mg per injection.
2. Triamcinolone acetonide Kenalog: 20-40 mg per injection.
3. Betamethasone Celestone Soluspan: 3-6 mg per injection.
Common Local Anesthetics
1. Lidocaine Xylocaine: 1% or 2% solution, typically 5-10 ml.
2. Bupivacaine Marcaine: 0.25% or 0.5% solution, typically 5-10 ml.
Example Mixture for Adults
- Methylprednisolone acetate: 40 mg.
- Lidocaine 1%: 10 ml.
Procedure
1. Preparation: Clean the injection site with antiseptic solution.
2. Anesthesia: Administer a small amount of local anesthetic subcutaneously at the needle insertion point.
3. Needle Insertion: Use the anterior or lateral approach as described.
4. Injection: Slowly inject the corticosteroid-anesthetic mixture into the joint.
5. Post-Injection: Monitor the patient for any adverse reactions.
Additionally
Please note that the examples provided for pediatric injections are intended as general guidelines. It is essential to adhere to the specific instructions for each medication and accurately calculate the dosage based on the child's weight, age, and the drug's recommended dosing guidelines. Always consult the prescribing information for the medication and seek professional medical advice to ensure both efficacy and safety in treatment.
Please note that the examples provided for pediatric injections are intended as general guidelines. It is essential to adhere to the specific instructions for each medication and accurately calculate the dosage based on the child's weight, age, and the drug's recommended dosing guidelines. Always consult the prescribing information for the medication and seek professional medical advice to ensure both efficacy and safety in treatment.
The appropriate use of lidocaine, including dosage and concentration, can vary based on a child's age.
Age-Based Guidelines for Lidocaine Use in Children:
1. Infants and Toddlers:
- Dosage: For very young children, the dose is usually much lower to minimize risk.
- Volume: Limit the volume injected to avoid toxicity.
2. Preschool and School-Aged Children:
- Dosage: Dosage should be carefully calculated based on the child’s weight.
- Volume: Adjust volume according to the procedure and size of the joint.
3. Adolescents:
- Dosage: Dosage can be closer to adult levels but still requires careful consideration of weight and procedure specifics.
- Volume: May be similar to adult volumes, but still requires monitoring.
Key Considerations:
- Maximum Safe Dosage: The maximum recommended dose for lidocaine is usually calculated based on weight, commonly up to 5 mg/kg. For a 1% solution which is 10 mg/ml, this would translate to a maximum volume of 0.5 ml per kg of body weight.
- Monitoring: After administration, monitor for any signs of systemic toxicity or adverse reactions.
- Professional Guidelines: Always adhere to specific pediatric guidelines and consult with specialists for the most accurate dosing and volume recommendations.
References
8. "Pediatric Dosage Handbook" by Carol K. Taketomo
9. "Manual of Pediatric Anesthesia" by Jonathan C. M. Tait and Robert C. H. L. C. Davies
10. "Harriet Lane Handbook"
Prepared by:
Dr. Vasyl M. Shlemko, Orthopedic Surgeon
🇺🇦 Українською мовою:
Вступ
Ін'єкції в кульшовий суглоб можна виконувати з використанням переднього або латерального доступу. Ці процедури, як правило, виконуються в положенні пацієнта на спині з випрямленою ногою або на боці, якщо використовується латеральний доступ.
Передній доступ
1. Точка введення голки: точка введення голки знаходиться на 1,5-2 см нижче пахової зв'язки і на 1,5-2 см збоку від стегнової артерії.
2. Процедура: введіть голку спереду до контакту з кісткою.
Латеральний доступ
1. Точка введення голки: введіть голку безпосередньо над верхівкою великого вертлюга під прямим кутом до поверхні шкіри до контакту з кісткою.
2. Процедура: просуньте голку вздовж шийки стегнової кістки, злегка піднімаючи її вгору на 2-3 см, щоб проникнути в порожнину суглоба.
Об'єм ін'єкції
- Дорослі: 10-15 мл анестетика або лікувальної суміші.
- Діти: 5 мл.
Практичні поради
- Для латеральних пункцій стегна часто використовують голку для спинномозкової анестезії.
- У випадках запалення кульшового суглоба, наприклад, гематогенної інфекції, використовують дренаж з підключичної ділянки з подальшим 1-2 щоденним введенням антибіотиків, розведених в 1% розчині лідокаїну, протягом 3-5 днів.
Методика візуалізації
- Для точного введення голки в суглоб можна використовувати ЕОП або УЗД.
Лікування інфекцій кульшового суглоба
Гематогенні інфекції
Інфекції кульшового суглоба можуть виникати гематогенним шляхом, особливо в осіб з ослабленим імунітетом або з уже наявними захворюваннями, такими як цукровий діабет. Лікування, як правило, включає:
1. Дренування: аспірація та дренування інфікованої суглобової рідини мають вирішальне значення. Цього можна досягти за допомогою переднього або латерального доступу під контролем візуалізації для забезпечення точності.
2. Антибіотикотерапія:
- Спочатку емпіричні антибіотики широкого спектру дії, а потім таргетні антибіотики на основі результатів посіву та чутливості.
- Внутрішньосуглобові антибіотики: антибіотики, такі як цефтріаксон або ванкоміцин, можна вводити безпосередньо в суглоб.
- Системні антибіотики: продовжують протягом 4-6 тижнів, залежно від тяжкості інфекції та відповіді на лікування.
Ін'єкції антибіотиків при інфекціях кульшового суглоба
Антибіотики можна вводити внутрішньосуглобово у випадках септичного артриту або інфекцій суглобів.
Найпоширеніші антибіотики
1. Цефтріаксон: 1-2 г один раз на день.
2. Ванкоміцин: 15-20 мг/кг кожні 8-12 годин.
Приклад суміші для дорослих
- Цефтріаксон: 1 г.
- Лідокаїн 1%: 10 мл.
Порядок дій
1. Підготовка: обробіть місце ін'єкції антисептичним розчином.
2. Знеболення: введіть невелику кількість місцевого анестетика підшкірно в місце введення голки.
3. Введення голки: використовуйте передній або латеральний доступ, як описано вище.
4. Ін'єкція: повільно введіть розчин антибіотика в суглоб.
5. Після ін'єкції: спостерігайте за пацієнтом на предмет будь-яких побічних реакцій.
Приклад суміші для дітей
- Цефтріаксон: 500 мг.
- Лідокаїн 1%: 5 мл.
Порядок дій
1. Підготовка: обробіть місце ін'єкції антисептичним розчином.
2. Знеболення: введіть невелику кількість місцевого анестетика підшкірно в місце введення голки.
3. Введення голки: використовуйте передній або латеральний доступ, як описано вище.
4. Ін'єкція: повільно введіть розчин антибіотика в суглоб.
5. Після ін'єкції: спостерігайте за пацієнтом на предмет побічних реакцій.
Практичні поради
- Використовуйте асептичну техніку, щоб запобігти забрудненню.
- Спостерігайте за ознаками зникнення інфекції та будь-якими побічними реакціями.
- Залежно від тяжкості та відповіді на лікування можуть знадобитися повторні ін'єкції.
Догляд після ін'єкції
- Моніторинг: регулярне спостереження для контролю за усуненням інфекції та запобігання рецидивам.
- Підтримуючий догляд: знеболення, фізична терапія та підтримка рухливості є невід'ємною частиною одужання.
Лікування остеоартрозу кульшового суглоба
Нехірургічне лікування
1. Внутрішньосуглобові ін'єкції:
- Кортикостероїди: забезпечують значне полегшення болю та зменшують запалення. Зазвичай вводять 10-15 мл суміші кортикостероїдів та анестетиків.
- Гіалуронова кислота: використовується для покращення змащення та функції суглобів. Це може бути корисно для пацієнтів, які не реагують адекватно на кортикостероїди.
2. Медикаменти:
- НПЗП: нестероїдні протизапальні препарати для полегшення болю.
- Анальгетики: парацетамол або інші знеболювальні за потреби.
Модифікація способу життя
- Контроль ваги: зменшення ваги для зменшення навантаження на кульшовий суглоб.
- Фізична терапія: вправи для зміцнення м'язів стегна та підтримки рухливості суглобу.
Хірургічні втручання
- Тотальне ендопротезування кульшового суглоба: розглядається для пацієнтів із запущеним остеоартритом, які не реагують на консервативні методи лікування.
- Малоінвазивні процедури: артроскопія може бути використана для очищення в окремих випадках.
Кортикостероїдно-анестезуючі суміші
Кортикостероїди та місцеві анестетики зазвичай комбінують для ін'єкцій у кульшовий суглоб, щоб забезпечити як негайне полегшення болю, так і довготривалий протизапальний ефект.
Найпоширеніші кортикостероїди
1. Метилпреднізолону ацетат - Депо-Медрол: 40-80 мг на ін'єкцію.
2. Тріамцінолону ацетонід - Кеналог: 20-40 мг на ін'єкцію.
3. Бетаметазон: 3-6 мг на ін'єкцію.
Поширені місцеві анестетики
1. Лідокаїн Ксилокаїн: 1% або 2% розчин, зазвичай 5-10 мл.
2. Бупівакаїн Маркаїн: 0,25% або 0,5% розчин, зазвичай 5-10 мл.
Приклад суміші для дорослих
- Метилпреднізолону ацетат: 40 мг.
- Лідокаїн 1%: 10 мл.
Процедура
1. Підготовка: обробіть місце ін'єкції антисептичним розчином.
2. Знеболення: введіть невелику кількість місцевого анестетика підшкірно в місце введення голки.
3. Введення голки: використовуйте передній або латеральний доступ, як описано вище.
4. Ін'єкція: повільно введіть кортикостероїдно-анестетичну суміш у суглоб.
5. Після ін'єкції: спостерігати за пацієнтом на предмет побічних реакцій.
Додатково
Зверніть увагу, що наведені приклади ін'єкцій для дітей є загальними рекомендаціями. Важливо дотримуватися конкретних інструкцій для кожного препарату і точно розраховувати дозування, виходячи з ваги дитини, віку та рекомендованих рекомендацій щодо дозування препарату. Завжди ознайомлюйтеся з інформацією про призначення ліків і звертайтеся за професійною медичною консультацією, щоб забезпечити ефективність і безпеку лікування.
Вікові рекомендації щодо застосування лідокаїну у дітей:
1. Немовлята та діти раннього віку:
- Дозування: для дуже маленьких дітей доза зазвичай значно нижча, щоб мінімізувати ризик.
- Об'єм: обмежте об'єм ін'єкції, щоб уникнути токсичності.
2. Діти дошкільного та шкільного віку:
- Дозування: дозування слід ретельно розраховувати відповідно до маси тіла дитини.
- Об'єм: відрегулюйте об'єм відповідно до процедури та розміру суглоба.
3. Підлітки:
- Дозування: дозування може бути ближчим до дорослого рівня, але все одно вимагає ретельного врахування ваги та особливостей процедури.
- Об'єм: може бути подібним до об'ємів для дорослих, але все одно потребує моніторингу.
Ключові моменти:
- Максимально безпечна доза: максимальна рекомендована доза лідокаїну зазвичай розраховується на основі ваги, зазвичай до 5 мг/кг. Для 1% розчину, який містить 10 мг/мл, це означає максимальний об'єм 0,5 мл на кг маси тіла.
- Моніторинг: після введення слід спостерігати за будь-якими ознаками системної токсичності або побічних реакцій.
- Професійні рекомендації: завжди дотримуйтесь спеціальних педіатричних рекомендацій та проконсультуйтеся зі спеціалістами для отримання найбільш точних рекомендацій щодо дозування та об'єму.
Внутрішньосуглобові ін'єкції дітям повинні проводитися досвідченими лікарями для забезпечення безпеки та ефективності.
Посилання наведені вище.
Статтю підготував:
Василь М. Шлемко, лікар ортопед-травматолог
