Реабілітація після операцій на плечовому суглобі

Активне згинання в плечовому суглобі з асистенцією

Асистенція означає, що пацієнт буде допомагати рухам у плечовому суглобі жезлом. Пацієнт лежить на спині, плечі розведені в сторони на 45 градусів, лежать на одному рівні з тулубом. Взявши в обидві руки жезл, піднімають його вгору і потім повільно заводять за голову до максимально можливого рівня. Фіксують позу протягом 3 секунд, повертаються в початкове положення і повторюють вправу.

Активна зовнішня ротація плеча з асистенцією

Асистенція означає, що пацієнт буде допомагати рухам в плечовому суглобі жезлом. Пацієнт лежить на спині, плечі розведені в сторони на 45 градусів, лежать на одному рівні з тулубом. Взявши в руки жезл, рухають його ліворуч-праворуч з максимально можливою амплітудою (або з тією амплітудою, яку дозволить лікар). При зовнішній ротації хворої руки руху допомагають, штовхаючи хвору руку здоровою рукою через жезл.

Тренування балансу на м'ячі із закритим кінематичним ланцюгом

Вправи з закритим кінематичним ланцюгом, то коли рука пацієнта не відривається від м'яча (фізіобола). Пацієнт стоїть, нахилившись вперед і поклавши обидві витягнуті руки на тренувальний м'яч. При цьому вага тіла повинна максимально можливо спиратися на витягнуті руки, що можна регулювати кутом нахилу тулуба. Виконують похитування, відхиляючи м'яч ліворуч-праворуч і вгору-вниз. Спершу вправу виконують при згинаннях в плечових суглобах менше 90 градусів, далі, в міру поліпшення результатів, розгинання збільшують до 90 градусів і навіть більше. Крім того, вправу можна виконувати, коли це стане можливим, спираючись тільки на хвору руку.

Вправа Кодмана

Пацієнт стоїть, нахилившись і спираючись здоровою рукою на стіл. Хвора рука вільно звисає вниз. Суть вправи полягає у тому, що пацієнт починає погойдування тулубом, а рука при цьому розслаблена. Амплітуда передається руці, яка починає розгойдуватися. Потім руху тулубом припиняють, а звисаюча розслаблена рука продовжує розгойдуватися як маятник. Рухи виконують у різних напрямках: ліворуч-праворуч, вперед-назад і по колу.

Зовнішня/внутрішня ротація з опором. Вправа 1

Виконується стоячи. Під пахву кладуть згорнутий рушник. Рушник треба для того, щоб плече було паралельним до тулуба. Руку згинають у лікті під прямим кутом. У руці тримають петлю еластичної стрічки. Передпліччя відводять максимально убік, потім повільно приводять його досередини, опираючись тязі стрічки. Стрічка повинна бути натягнута таким чином, щоб опір відчувалося як при відведенні, так і приведенні. Рухи потрібно виконувати тільки у плечовому суглобі, тобто тулуб має залишатися на місці.

Зовнішня/внутрішня ротація з опором. Вправа 2

Від першої вправи відрізняється місцем кріплення еластичної стрічки. Під пахву кладуть згорнутий рушник. Рушник треба для того, щоб плече було паралельним тулуба. Руку згинають у лікті під прямим кутом. У руці тримають петлю еластичною стрічки. Передпліччя відводять максимально убік, потім повільно приводять досередини, опираючись тязі стрічки. Стрічка повинна бути натягнута таким чином, щоб опір відчувалося як при відведенні, так і приведення. Рухи потрібно виконувати тільки у плечовому суглобі, тобто тулуб має залишатися на місці.

Згинання в плечовому суглобі під водою

Пацієнт стоїть у воді по шию. Вихідна позиція - руки розміщені паралельно до тулуба. Обидві руки піднімають вгору, розставивши їх у сторони у вигляді латинської літери V кілька разів поспіль, поки великими пальцями пацієнт не торкнеться поверхні води.

Згинання вперед перед дзеркалом

Пацієнт піднімає руки, розведені у формі латинської букви V, вперед і вгору. При цьому він контролює в дзеркалі стан надпліччя. Необхідно намагатися, щоб рух виконувався тільки за рахунок рук, а рух надпліччя (тобто лопаткою), був мінімальним. У нормі при такому підйомі рук до рівня плечей повинен рухатися тільки нижній кут лопатки.

Тренування стабільності плеча у відведенні

Пацієнт лежить на кушетці, піднімає хвору руку вгору і відводить її трохи в сторону. Його просять завмерти подібно статуї, а хтось при цьому буде підштовхувати лікоть пацієнта в різних напрямках, прагнучи зрушити руку пацієнта, який, навпаки, буде чинити опір цьому. Поступово силу поштовху збільшують.

Вправа з мотузкою, перекинутою через блок

Пацієнт сидить, взявши в обидві руки кінці мотузки, перекинутої через блок. По черзі піднімає то одну руку вгору, то іншу, при цьому підйому хворий руки вгору допомагатиме тяга здорової руки. Вправу потрібно виконувати повільно і не напружуючи руки.

Активне згинання вперед з асистенцією

Асистенція, то коли допомагати руху потрібно здоровою рукою. Пацієнт міцно стискає кисть хворої руки в кулак. Стартова позиція: під лікоть хворої руки підкладено згорнутий рушник. Плече відведено убік від тулуба на 30-45 градусів. Пацієнт піднімає хвору руку вгору, допомагаючи при цьому здоровою рукою.

Рухи лопаткою - тренування зубчастих м'язів

Пацієнт лежить на спині, витягнувши вгору випрямлену руку. Далі руку намагається підняти ще вище, що можливо тільки за рахунок руху лопаткою.

Зведення лопаток

Пацієнт стоїть перед стіною, руки зігнуті в ліктях під прямим кутом. У кистях затиснуті кінці еластичної стрічки, прикріпленої до стіни. Не змінюючи кута згинання в ліктях, тягнуть стрічку обома руками, максимально зводячи лопатки. При цьому лопатки не можна піднімати вгору. На перших порах це може здатися складним, так що цілком ймовірна допомога іншої людини, яка буде підтримувати ваші надпліччя, не допускаючи зсуву лопаток вгору.

Рухи лопаткою лежачи на боці

Пацієнт лежить на боці, руки зігнуті в ліктях під прямим кутом. Руки повністю розслаблені. Між рук кладуть подушку. Реабілітолог двома руками рухає лопатку, пацієнт вгору-вниз і вбік-досередини. Потім пацієнта просять злегка опиратися рухам лопаткою.

Підготував - лікар ортопед-травматолог
Василь М. Шлемко
За матеріалами сайту travmaorto.ru