понеділок, 10 жовтня 2022 р.

Консервативне та хірургічне лікування вродженої клишоногості


У лікуванні вродженої клишоногості умовно виділяють три періоди: до 1-річно го віку, після 1-річного віку і протирецидивний. 
Перший період починається, як тільки встановлюється діагноз. Зазвичай у цьому періоді застосовують консервативне лікування. Виконуються редресації, ЛФК, теплові процедури, використовуються засоби для фіксації стопи у відкорегованому положенні після проведених процедур та редресації. Перші 2–2,5 місяці масаж та гіпсові пов’язки не застосовують, оскільки шкіра немовляти ще не сформува лася, а тому існує велика загроза її ушкодження, занесення інфекції (гноячкових захворювань, сепсису). Гіпсові пов’язки не застосовують, оскільки при застиганні гіпсу його температура підвищується до 60°, що може призводити до опіку і появи значних ранових поверхонь. 


Лікування починають з  редресацій  — насильницького усунення деформацій і фіксації стопи фланелевими бинтами за методикою Фінка – Еттінгена. Під час редресації усунення основних елементів деформації проводиться у чіткій послідовності: кожний плавний рух по винен спершу поступово усувати супінацію стопи і  приведення переднього відділу, наприкінці редресації, утримуючи стопу в стані досягну тої корекції, усувають підошовне згинання (equinus). Насамперед необхідно усунути supinatio і приведення переднього відділу стопи, а в останню чергу — equinus. Це обумовлено тим, що необхідно передусім розташувати надп’яткову кістку конгруентно до “вилки” надп’ятково-гомілкового суглоба (що досягається усуненням supinatio та adductio), і тільки тоді стає можливим виконувати тильне згинання у надп’ятково-гомілковому суглобі, усуваючи equinus. Сеанс редресації триває не менше ніж 5–10 хвилин, після чого у стані досягнутої корекції стопу фіксують м’якою пов’язкою за методикою Фінка – Еттінгена. 
З набуттям шкірою своєї захисної функції (у віці 2,5 міс.) м’яку бинтову пов’язку після редресацій замінюють на корегуючі гіпсові пов’язки типу чобітка. Чобітки змінюють кожні 7–9 днів, у проміжках між замінами проводять комплекс консервативних заходів: ЛФК, масаж, редресації, теплові водні процедури, парафінові аплікації та ін. 


При виконанні редресацій, за умови позитивної динаміки, лікування продовжують до досягнення гіперкорекції деформації.
Усі елементи деформації стопи повинні бути повністю усунені до початку ходіння дитини, тобто в середньому до 1 року життя. 
У  випадках, коли консервативними заходами деформацію повністю виправити не вдається, показане хірургічне лікування. Виконують операцію на м’яких тканинах за методикою Зацепіна, принцип якої полягає у подовженні сухожилків диспластичних м’язів. За необхідності оперативне втручання доповнюється ліґаменто та капсулотомією надп’ятково-гомілкового суглоба для повного усунення всіх елементів деформації та надання стопі положення гіперкорекції. У післяопераційному періоді виконується весь комплекс консервативного лікування, спрямований на покращення гемомікроциркуляції у тканинах гомілки та стопи, стимуляцію росту диспластичних м’язів, фіксацію стопи у правильному положенні та запобігання рецидиву деформації. Дітям старшого віку, які з різних причин своєчасно не були прооперовані, оперативне втручання доповнюється корекційними клиноподібними резекціями та остеотоміями по лінії шопарового суглоба з формуванням склепіння. 

Після оперативного втручання значне місце у лікуванні відводять профілактиці рецидиву. Для цього широко використовують ортопедичну реабілітацію, ортопедичні шини, призначають спеціальне взуття, яким хворий користується протягом 3 років після операції, як правило, до закінчення росту. Треба пам’ятати про значну схильність до рецидиву деформації навіть після оперативного лікування. Тому в післяопераційний період основні зусилля лікувальної фізичної культури направлені на відновлення сили, працездатності і витривалості м’язів гомілки, на тривале використання корегуючих ортопедичних чобітків, шин, ортопедичного взуття.

P.S. З моєї практики. Додаю фото оперативного втручання з корекційними клиноподібними резекціями та остеотоміями по лінії шопарового суглоба з формуванням склепіння стопи. Подовженням ахіллового сухожилля. Шкірною пластикою. У дитини 2-х років.
Після даного оперативного втручання порібний дбайливий догляд за ранами. Якщо набряк у наслідок венозного застою, то пов'язки з гіпертонічним розчином. Можна доповнити фіксацію стопи спицям чи гіпсовою пов'язкою. Далі робота з фізіотерапевтом. 


Джерела:
- Приклад до і після оперативного втручання на фото - від мене. 👋 🌍
- Травматологія та ортопедія. Підручник для ВМНЗ ІІІ-IV р.а. Національний підручник. Голка Г.Г., Бур'янов О.А., Климовицький В.Г.
- Схематичні скріни: 
  • The London Orthotic Consultancy (LOC),
  • L. Reid Nichols, MD. Clubfoot Care at Nemours Children’s Health

Підготував - лікар ортопед-травматолог
Василь М. Шлемко