Adult Fractures, Dislocations and Musculoskeletal Injuries │Переломи, вивихи та ушкодження опорно-рухового апарату в дорослих

Switch language · Перемкнути мову

Scientific clinical article · adult orthopaedic trauma

Adult Fractures, Dislocations and Musculoskeletal Injuries: Evidence-Based Practical Management, Immobilization and Temporary Work Disability

Author: Vasyl M. Shlemko, MD, Orthopaedic Surgeon

This article converts a practical adult trauma duration matrix into a clinically usable scientific guide. The table is preserved in full and expanded with emergency assessment, radiology reporting, operative indications, pharmacology, low-resource management, rehabilitation, follow-up and escalation criteria.

AbstractAssessmentRadiologyTreatment indicationsPharmacologyRehabilitationFull adult tableLow-resource careSources

Abstract

Objective. To provide a practical evidence-based guide for adult fractures, dislocations and related musculoskeletal injuries, integrating immobilization periods, expected temporary work disability and clinical decision-making.

Methods. The source matrix by Dr Vasyl M. Shlemko is used as the core work-capacity and immobilization framework. The clinical sections are aligned with AO principles, BOAST/NICE trauma guidance, adult open-fracture principles, tetanus prevention, VTE prophylaxis, and standard orthopaedic rehabilitation logic.

Clinical relevance. Adult fracture care must balance biological healing, fixation stability, soft-tissue envelope, patient comorbidity, work demands and safe return to function. The disability ranges are not automatic certificates; they require adjustment to occupation, radiological healing, pain, range of motion, strength, complications and local legislation.

Keywords: adult fracture; AO classification; immobilization; temporary disability; return to work; open fracture; dislocation; rehabilitation.

Clinical interpretation. The listed immobilization times represent typical protective periods. After stable internal fixation, early controlled motion is often preferred over prolonged immobilization. Return-to-work timing is functional and occupational, not purely radiographic.

1. Emergency assessment and triage

Immediate priorities

1. ATLS for high-energy trauma, polytrauma, pelvic injury, chest injury or altered consciousness.
2. Analgesia before radiology; splint the limb in a position of comfort.
3. Document skin, open wound, deformity, swelling, compartments, distal pulses, capillary refill and motor/sensory function before and after reduction.
4. Identify anticoagulants, diabetes, smoking, vascular disease, osteoporosis, renal disease and infection risk.

Limb-threatening signs

• Absent pulse with poor perfusion, expanding haematoma, hard vascular signs.
• Compartment syndrome: escalating pain, pain on passive stretch, tense compartments, paraesthesia, late motor deficit.
• Open fracture, threatened skin, fracture-dislocation, irreducible dislocation.
• Spinal neurologic deficit, cauda equina signs, unstable pelvic-ring injury.

Core documentation

• Mechanism, time of injury, energy level, last oral intake, tetanus status, allergies, comorbidities, anticoagulants.
• Pre- and post-reduction neurovascular examination.
• Reduction method, anaesthesia/sedation, cast status, post-reduction imaging and warning advice.

2. Radiology: structured report format

Long-bone or peri-articular fracture

Technique: AP and lateral radiographs of the injured segment including the joint above and below; oblique views when needed. CT for intra-articular extension, complex peri-articular fractures, pelvic/acetabular injury, pilon fractures and surgical planning. MRI for occult hip/scaphoid/stress fracture or ligamentous/spinal soft-tissue injury when radiographs are negative but suspicion remains.

Findings: Bone, side, segment, AO/OTA code when possible, fracture morphology, articular involvement, displacement in mm or percentage, angulation in degrees and direction, rotation, shortening, comminution, bone quality, joint congruity, soft-tissue gas, foreign body and hardware status.

Impression: One-line diagnosis with stability and urgency. Example: “Closed displaced intra-articular distal tibial pilon fracture, AO/OTA 43-C, with soft-tissue swelling; CT and urgent orthopaedic planning recommended.”

3. Non-operative versus operative indications

Non-operative treatment

• Stable, closed fracture with acceptable alignment, no neurovascular compromise and reliable follow-up.
• Minimally displaced proximal humerus, stable distal radius, isolated fibula, many metatarsal/phalangeal fractures, stable vertebral compression fractures.
• Low-demand or high-surgical-risk patient where surgery offers no functional advantage.

Operative treatment

• Open fracture, compartment syndrome, vascular injury, threatened skin, irreducible fracture/dislocation.
• Displaced intra-articular fractures, unstable pelvic ring, femoral neck fracture, unstable ankle fracture, tibial plateau with instability, displaced patella with extensor mechanism failure.
• Failure of closed reduction, unacceptable alignment, loss of reduction or need for early mobilisation.

Surgical options

• ORIF with plate/screws for articular reconstruction and unstable metaphyseal patterns.
• Intramedullary nailing for many adult femoral, tibial and humeral shaft fractures.
• External fixation for damage control, open fractures, severe swelling, contamination and low-resource staged care.
• Arthroplasty for selected elderly displaced femoral neck fractures or non-reconstructable articular injury.

4. Pharmacology and peri-trauma medication

Clinical purpose	Adult regimen	Duration	Contraindications / cautions
Baseline analgesia	Paracetamol 1 g PO/IV every 6 h; max 4 g/day. Use max 3 g/day or less in frailty, low body weight, chronic alcohol use or liver disease.	48–72 h regular, then PRN.	Severe hepatic impairment, overdose risk, combination products.
NSAID analgesia	Ibuprofen 400 mg PO every 6–8 h with food; usual max 1.2 g/day OTC or 2.4 g/day under medical supervision.	Shortest effective course, usually 2–5 days.	Active GI ulcer/bleeding, severe renal impairment, decompensated heart failure, high bleeding risk on anticoagulants, NSAID allergy, third-trimester pregnancy.
Severe fracture pain	Morphine 2–5 mg IV every 5–10 min titrated to effect, or 0.05–0.1 mg/kg IV with monitoring.	ED/inpatient; reassess after each dose.	Respiratory depression, hypotension, reduced consciousness. Reduce dose in renal impairment and frailty.
Oral opioid bridge	Oxycodone IR 5 mg PO every 4–6 h PRN; start 2.5 mg in older/frail/opioid-naïve high-risk patients.	Usually 1–3 days; review early.	Respiratory depression, sleep apnoea, sedative co-use, delirium, constipation.
Hip/proximal femur fracture pain	Fascia iliaca or femoral nerve block according to local anaesthetic maximum-dose policy; monitoring and resuscitation equipment required.	Single-shot ED block; repeat/catheter only with anaesthesia plan.	Local anaesthetic allergy, local infection, major coagulopathy/anticoagulation risk.
Distal radius reduction	IV regional anaesthesia by trained staff. Example: lidocaine 0.5% without adrenaline, 3 mg/kg, max 200 mg, with tourniquet protocol. Never use bupivacaine for IVRA.	Single procedure.	Peripheral vascular disease, sickle cell disease, unsafe tourniquet, local anaesthetic allergy.
Procedural sedation	Ketamine 0.5–1 mg/kg IV initially; top-ups 0.25–0.5 mg/kg IV. Formal dissociative protocol may use 1–2 mg/kg IV or 4–5 mg/kg IM.	Single procedure, monitored recovery.	No trained airway team/equipment, uncontrolled hypertension, severe coronary disease, psychosis, raised ICP/IOP concern.
Closed fracture surgery prophylaxis	Cefazolin 2 g IV within 60 min before incision; 3 g if >120 kg. Repeat every 4 h intra-operatively or after major blood loss.	Usually single pre-op dose; stop within 24 h for clean closed fixation.	Severe immediate beta-lactam allergy: clindamycin 600–900 mg IV every 8 h per protocol.
Open fracture, low contamination	Cefazolin 2 g IV immediately, then every 8 h until debridement/closure plan per local protocol.	Usually 24 h after closure or up to 72 h; extend only for established infection/ID advice.	Record time of first antibiotic; adjust in renal impairment.
Open fracture, severe contamination/type III/farm/faecal	Cefazolin 2 g IV every 8 h + gentamicin 5–7 mg/kg IV once daily using ideal/adjusted body weight + metronidazole 500 mg IV every 8 h if anaerobic risk.	Usually until soft-tissue coverage or 72 h, whichever comes first, unless infection is established.	Gentamicin: renal, vestibular/hearing risk; monitor levels. Metronidazole: caution severe liver disease.
Tetanus-prone wound	Td/Tdap booster according to vaccine history. Dirty/major wound with unknown/incomplete vaccination or severe immunodeficiency: human tetanus immunoglobulin 250 IU IM; some protocols use 500 IU if >24 h delay.	Complete vaccine course.	Give vaccine and immunoglobulin at different sites.
VTE prophylaxis in high-risk lower-limb/pelvis/hip trauma	Enoxaparin 40 mg SC once daily; trauma services may use 30 mg SC every 12 h. Start when haemostasis is secure and coordinate with neuraxial anaesthesia.	Risk-based. Fragility pelvis/hip/proximal femur: commonly 28–35 days if bleeding risk acceptable.	Active bleeding, platelets <50 ×10⁹/L, severe renal impairment without dose adjustment, recent intracranial haemorrhage.

Pitfall: analgesia does not exclude compartment syndrome. Escalating pain after immobilization, pain with passive stretch, new paraesthesia or tense compartments require immediate reassessment and fasciotomy when indicated.

5. Rehabilitation, weight-bearing and follow-up

Phase 0: 0–72 hours

• Elevation, swelling control, active movement of free joints, respiratory exercises for rib/sternal injury.
• Cast/splint check; split tight casts. Recheck neurovascular status after every manipulation.
• Early physiotherapy input for crutch/walker training, transfers and occupational advice.

Phase 1: protection

• Upper limb: hand, wrist, elbow or shoulder motion outside the immobilised segment as soon as safe.
• Lower limb: non-weight-bearing or toe-touch for unstable intra-articular lower-limb fractures until union/fixation permits; weight bearing as tolerated for stable injuries when pain allows.
• Review radiographs at 7–14 days for fractures at risk of displacement; routine union check commonly at 6 weeks.

Phase 2–4: function

• Begin active ROM after immobilization or earlier after stable fixation.
• Progress to strengthening when pain is controlled, wounds are healed and radiographs show maintained alignment.
• Return to physical work only when task-specific strength, balance, endurance and safe load tolerance are restored.

Escalate urgently for fever, wound drainage, increasing deformity, new neurologic deficit, progressive swelling, calf pain/dyspnoea, loss of reduction, no radiographic progression by expected healing window, or persistent inability to bear weight despite appropriate treatment.

6. Complete adult immobilization and temporary disability matrix

The following table preserves all injury rows from the uploaded adult duration matrix and adds clinical interpretation through the article sections above.

Injury type	Location / diagnosis	AO / group	Immobilization	Temporary disability: light work	Temporary disability: physical work
Upper extremity
Fracture	Proximal humerus — proximal segment with displacement	AO 11-A, 11-B, 11-C	6–8 weeks	2.5–3.5 months	3.0–4.0 months
Fracture	Proximal humerus — fragmentary fracture without displacement	AO 11-A, 11-B, 11-C	4–6 weeks	2.0–3.0 months	2.5–3.5 months
Fracture	Isolated greater and lesser tuberosities	AO 11-A, 11-B, 11-C	3–4 weeks	1.5–2.0 months	2.0–2.5 months
Fracture	Humeral shaft — diaphysis with displacement	AO 12-A, 12-B, 12-C	8–12 weeks	4.0–5.0 months	4.5–6.0 months
Fracture	Humeral shaft — diaphysis without displacement	AO 12-A, 12-B, 12-C	6–8 weeks	3.0–4.0 months	3.5–4.5 months
Fracture	Distal humerus — supracondylar fracture	AO 13-A, 13-B, 13-C	6–8 weeks	2.5–3.5 months	3.0–4.0 months
Fracture	Distal humerus — humeral condyles, intra-articular	AO 13-A, 13-B, 13-C	6–8 weeks	2.5–3.5 months	3.0–4.0 months
Fracture	Distal humerus — humeral condyles, extra-articular	AO 13-A, 13-B, 13-C	4–6 weeks	2.0–3.0 months	2.5–3.5 months
Fracture	Humerus epicondyle	AO 13-A, 13-B, 13-C	4–6 weeks	1.5–2.0 months	2.0–2.5 months
Fracture	Proximal forearm — radius	AO 2R1, 2U1	4–6 weeks	2.0–3.0 months	2.5–3.5 months
Fracture	Both-bone forearm shaft fracture	AO 2R2, 2U2	8–12 weeks	4.0–5.0 months	4.5–6.0 months
Fracture	Radius diaphysis	AO 2R2	6–8 weeks	2.5–3.5 months	3.0–4.5 months
Fracture	Ulna diaphysis	AO 2U2	6–8 weeks	2.5–3.5 months	3.0–4.5 months
Fracture	Distal forearm — radius, typical location	AO 2R3, 2U3	6–8 weeks	2.5–3.5 months	3.0–4.0 months
Fracture	Wrist bones — scaphoid, lunate	AO 71–79	8–12 weeks	3.5–4.5 months	4.0–6.0 months
Fracture	Metacarpal bones	AO 71–79	4–6 weeks	2.0–2.5 months	2.0–3.0 months
Fracture	Phalanges of the fingers	AO 71–79	4–6 weeks	1.0–1.5 months	1.0–2.0 months
Dislocation	Shoulder joint	Joints of the upper limb	4–6 weeks	2.0–3.0 months	3.0–4.0 months
Dislocation	Elbow joint	Joints of the upper limb	4–6 weeks	2.5–3.5 months	3.0–4.0 months
Dislocation	Wrist joint	Joints of the upper limb	4–6 weeks	2.5–3.5 months	3.0–4.0 months
Dislocation	Finger joints	Joints of the upper limb	2–3 weeks	1.0–1.5 months	1.5–2.5 months
Lower extremity
Fracture	Proximal femur — femoral neck, medial	AO 31-A, 31-B, 31-C	12–16 weeks	8.0–10.0 months	10–12 months
Fracture	Proximal femur — femoral neck, lateral	AO 31-A, 31-B, 31-C	8–12 weeks	6.0–8.0 months	8.0–10.0 months
Fracture	Greater and lesser trochanter	AO 31-A, 31-B, 31-C	6–8 weeks	2.5–3.5 months	3.0–4.0 months
Fracture	Femoral shaft — diaphysis	AO 32-A, 32-B, 32-C	10–12 weeks	7.0–9.0 months	8.0–10.0 months
Fracture	Distal femur — femoral condyles	AO 33-A, 33-B, 33-C	8–12 weeks	4.0–5.5 months	5.0–6.0 months
Fracture	Patella with displacement of fragments	AO 34-A, 34-B, 34-C	6–8 weeks	2.5–3.5 months	3.0–4.5 months
Fracture	Patella without displacement of fragments	AO 34-A, 34-B, 34-C	4–6 weeks	2.0–2.5 months	2.5–3.5 months
Fracture	Proximal tibia — tibial condyles with displacement	AO 41-A, 41-B, 41-C	8–10 weeks	5.0–6.0 months	6.0–7.0 months
Fracture	Proximal tibia — tibial condyles without displacement	AO 41-A, 41-B, 41-C	6–8 weeks	3.5–4.5 months	4.0–5.0 months
Fracture	Tibial shaft — tibia diaphysis	AO 42-A, 42-B, 42-C	10–12 weeks	4.5–6.0 months	5.0–7.0 months
Fracture	Fibula, isolated	AO 42 / 44 region depending level	4–6 weeks	2.0–2.5 months	2.5–3.5 months
Fracture	Both tibia and fibula	AO 42-A, 42-B, 42-C	12–16 weeks	6.0–7.0 months	7.0–9.0 months
Fracture	Medial malleolus	AO 43-A/B/C, 44-A/B/C	6–8 weeks	2.5–3.5 months	3.0–4.0 months
Fracture	Lateral malleolus	AO 43-A/B/C, 44-A/B/C	6–8 weeks	2.5–3.5 months	3.0–4.0 months
Fracture	Tricondylar fracture — both malleoli and posterior edge of tibia	AO 43-A/B/C, 44-A/B/C	8–12 weeks	4.5–5.5 months	5.0–6.0 months
Fracture	Talus	AO 81–89	8–12 weeks	4.0–5.0 months	5.0–6.0 months
Fracture	Calcaneus, extra-articular	AO 81–89	8–10 weeks	4.0–5.0 months	5.0–6.0 months
Fracture	Calcaneus, intra-articular	AO 81–89	10–12 weeks	4.5–5.5 months	5.0–7.0 months
Fracture	Metatarsal bones	AO 81–89	6–8 weeks	2.0–3.0 months	2.5–3.5 months
Fracture	Phalanges of the toes	AO 81–89	4–6 weeks	1.0–1.5 months	1.0–2.0 months
Dislocation	Hip joint	Joints of the lower limb	6–8 weeks	4.0–6.0 months	6.0–8.0 months
Dislocation	Knee joint	Joints of the lower limb	6–8 weeks	3.0–4.0 months	3.5–4.5 months
Dislocation	Ankle joint	Joints of the lower limb	4–6 weeks	2.5–3.5 months	3.0–4.0 months
Dislocation	Toe joints	Joints of the lower limb	2–3 weeks	1.0–1.5 months	1.5–2.5 months
Pelvis and spine
Fracture	Marginal fractures of the ilium	AO 61-A, 61-B, 61-C	6–8 weeks	2.0–2.5 months	2.5–3.5 months
Fracture	Isolated fractures of pelvic bones without pelvic-ring disruption	AO 61-A, 61-B, 61-C	6–8 weeks	2.0–2.5 months	2.5–3.5 months
Fracture	Anterior pelvic-ring fractures with displacement	AO 61-A, 61-B, 61-C	8–10 weeks	3.5–4.5 months	4.0–5.0 months
Fracture	Acetabular fractures	AO 61-A, 61-B, 61-C / acetabular classification required	8–12 weeks	4.0–5.0 months	4.5–6.0 months
Fracture	Vertical fractures, Malgaigne type, and dislocations of pelvic bones	AO 61-A, 61-B, 61-C	10–12 weeks	5.0–7.0 months	6.0–8.0 months
Fracture	Cervical vertebrae without spinal-cord damage	AO spine 51–54	12–16 weeks	6.0–8.0 months	8.0–10.0 months
Fracture	Thoracic and lumbar vertebrae without spinal-cord injury	AO spine 51–54	12–16 weeks	6.0–8.0 months	8.0–12.0 months
Fracture	Cervical, thoracic and lumbar vertebrae with spinal-cord injury	AO spine 51–54	16–20 weeks	Disability	Disability
Fracture	Isolated transverse/spinous-process fractures	AO spine 51–54	6–8 weeks	1.5–2.5 months	2.0–3.5 months
Fracture	Multiple transverse-process fractures	AO spine 51–54	6–8 weeks	1.5–2.5 months	2.5–3.5 months
Thorax
Fracture	Single rib fracture	AO thorax 16	3–4 weeks	1.0–1.5 months	1.5–2.0 months
Fracture	Multiple rib fractures	AO thorax 16	4–6 weeks	1.5–2.5 months	2.0–3.0 months
Fracture	Sternum fracture	AO thorax 16	6–8 weeks	2.0–3.0 months	3.0–4.0 months
Other injuries
Sprain/contusion	Upper limb — shoulder joint	Soft-tissue injury	3–4 weeks	1.0–1.5 months	1.5–2.0 months
Sprain/contusion	Upper limb — elbow joint	Soft-tissue injury	2–3 weeks	1.5–2.0 months	2.5–3.0 months
Sprain/contusion	Upper limb — wrist joint	Soft-tissue injury	2–3 weeks	1.5–2.0 months	2.5–3.0 months
Sprain/contusion	Upper limb — fingers	Soft-tissue injury	2–3 weeks	1.0–1.5 months	1.5–2.0 months
Sprain/contusion	Lower limb — hip joint	Soft-tissue injury	3–4 weeks	1.5–2.0 months	2.0–2.5 months
Sprain/contusion	Lower limb — knee joint	Soft-tissue injury	2–3 weeks	2.0–3.0 months	3.0–4.0 months
Sprain/contusion	Lower limb — knee joint with haemarthrosis	Soft-tissue injury	4–6 weeks	2.5–3.5 months	3.0–4.0 months
Sprain/contusion	Lower limb — knee ligament rupture	Soft-tissue injury	8–10 weeks	4.0–5.0 months	5.0–6.0 months
Sprain/contusion	Lower limb — soft tissues of the foot	Soft-tissue injury	2–3 weeks	1.0–1.5 months	1.5–2.0 months
Sprain/contusion	Lower limb — toes	Soft-tissue injury	2–3 weeks	1.0–1.5 months	1.5–2.0 months
Tendon injury	Flexor tendons of hand and fingers after tendon suture	Post-repair tendon injury	4–6 weeks	2.5–3.5 months	3.0–4.0 months
Tendon injury	Flexor tendons of fingers	Tendon injury	4–6 weeks	1.5–2.0 months	2.0–3.0 months
Traumatic amputation	Traumatic amputations of finger phalanges without permanent disability	Distal digital injury	3–4 weeks	1.5–2.5 months	2.0–3.0 months
Spinal contusion	Spinal contusions	Soft-tissue/spinal injury	2–3 weeks	1.0–1.5 months	1.5–2.0 months
Contracture	Post-traumatic joint contractures	Late complication	4–8 weeks	—	3–6 months
Neurodystrophic syndrome	Post-traumatic neurodystrophic syndrome	Late complication	4–5 months	—	3.0–4.0 months
Infection	Post-traumatic osteomyelitis	Late complication	3–4 months	—	2.5–3.5 months
Arthritis	Post-traumatic arthritis / degenerative-dystrophic joint disease	Late complication	6–8 weeks	—	3.0–4.0 months
Spine pain	Exacerbation of osteochondrosis with severe pain syndrome	Degenerative spine disease after trauma	8–12 weeks	—	2.5–3.5 months

7. Low-resource management pathway

Safe basics

• Two orthogonal radiographs; include adjacent joints for shaft fractures.
• Reduce gross deformity with adequate analgesia/sedation if neurovascular status is threatened.
• Well-moulded splint/cast, elevation, written warning signs, early review.

When implants are limited

• Use temporary external fixation for open tibia/femur, unstable ankle/pilon, severe soft-tissue swelling or polytrauma.
• Prioritise articular reduction, limb alignment, soft-tissue protection and infection control over complex definitive fixation in unsafe conditions.
• Transfer when vascular injury, unstable pelvis/spine, femoral neck fracture, acetabular fracture or severe open fracture exceeds local capacity.

Open fracture essentials

• IV antibiotics as early as possible, sterile saline dressing, tetanus prophylaxis, splinting, photograph once, no repeated probing.
• Debridement by an experienced team; earlier for vascular compromise, compartment syndrome, gross contamination or devitalised tissue.
• Coordinate orthopaedics, plastic/soft-tissue surgery, anaesthesia, nursing, radiology, physiotherapy and infectious disease.

8. Sources and evidence base

1. Author’s source matrix: Typical durations of immobilization and temporary disability for adults with bone fractures, dislocations, and other injuries. Dr Vasyl M. Shlemko, 2024.
2. AO Surgery Reference — adult fracture management and operative principles.
3. AO Surgery Reference — principles of open-fracture management.
4. BOAST 4 — Open Fractures.
5. NICE NG38 — Fractures (non-complex): assessment and management.
6. NICE NG37 — Fractures (complex): assessment and management.
7. NICE CG124 — Hip fracture management.
8. NICE NG89 — VTE prophylaxis.
9. CDC — wound management to prevent tetanus.
10. Rockwood and Green’s Fractures in Adults; Campbell’s Operative Orthopaedics; AO Principles of Fracture Management.

Disclaimer. This article supports clinical judgement. It does not replace local protocols, national law on work certificates, operative judgement, anaesthetic assessment or infectious-disease advice.

Наукова клінічна стаття · доросла ортопедична травма

Переломи, вивихи та ушкодження опорно-рухового апарату в дорослих: доказове практичне ведення, іммобілізація і тимчасова втрата працездатности

Автор: д-р Василь М. Шлемко, ортопед-травматолог

Стаття перетворює практичну таблицю строків при травмах дорослих на повноцінний клінічний провідник. Усі рядки джерельної таблиці збережено, а матеріял доповнено невідкладною оцінкою, рентґен-звітом, показами до операції, фармакологією, веденням у малоресурсних умовах, реабілітацією, контрольними оглядами та критеріями ескаляції.

АнотаціяОцінкаРентґенПоказиФармакологіяВідновленняПовна таблицяМалоресурсні умовиДжерела

Анотація

Мета. Дати практичний доказовий провідник для переломів, вивихів та споріднених ушкоджень опорно-рухового апарату в дорослих із поєднанням строків іммобілізації, очікуваної тимчасової непрацездатности та клінічного рішення.

Методи. Авторська матриця д-ра Василя М. Шлемка використана як основа для строків іммобілізації і працездатности. Клінічні розділи узгоджено з принципами AO, BOAST/NICE для травми, веденням відкритих переломів, профіляктикою правця, профіляктикою венозної тромбоемболії та сучасною ортопедичною реабілітацією.

Клінічне значення. У дорослих лікування перелому повинно враховувати біологію загоєння, стабільність фіксації, стан м’яких тканин, супутні хвороби, тип праці та безпечне повернення до функції. Подані строки непрацездатности не є автоматичною довідкою; їх коригують за професією, болем, рентґенологічними ознаками зрощення, рухомістю, силою та ускладненнями.

Ключові слова: перелом у дорослого; класифікація AO; знерухомлення; тимчасова непрацездатність; повернення до праці; відкритий перелом; вивих; відновлення.

Клінічне тлумачення. Строки іммобілізації означають типовий захисний період. Після стабільної внутрішньої фіксації часто доцільніший ранній контрольований рух, а не тривале іммобілізації. Повернення до праці визначається функцією і вимогами роботи, а не лише рентґеном.

1. Невідкладна оцінка і сортування

Негайні пріоритети

1. ATLS при високоенергетичній травмі, політравмі, ушкодженні таза, грудної клітки або зміні свідомости.
2. Знеболення до рентґену; шина в положенні найбільшого комфорту.
3. До і після вправлення задокументувати шкіру, відкриту рану, деформацію, набряк, фасціяльні футляри, пульс, капілярне наповнення, рух і чутливість.
4. Виявити антикоагулянти, цукровий діабет, куріння, судинну хворобу, остеопороз, ниркову недостатність і ризик інфекції.

Ознаки загрози кінцівці

• Відсутній пульс із поганою перфузією, наростаюча гематома, тверді судинні ознаки.
• Компартмент-синдром: біль наростає, біль при пасивному розтягненні, напружені футляри, парестезія, пізній руховий дефіцит.
• Відкритий перелом, загроза шкірі, переломо-вивих, невправний вивих.
• Невролоґічний дефіцит при травмі хребта, ознаки cauda equina, нестабільне ушкодження тазового кільця.

Обов’язковий запис

• Механізм, час травми, енергія, останній прийом їжі, правцевий статус, алергії, супутні хвороби, антикоагулянти.
• Невро-судинний статус до і після вправлення.
• Метод вправлення, анестезія/седація, стан гіпсу, контрольний знімок і попереджувальні ознаки для пацієнта.

2. Рентґенологія: структурований опис

Довга кістка або навколосуглобовий перелом

Техніка: пряма і бічна рентґеноґрами ушкодженого сегмента із суглобом вище й нижче; косі проєкції за потреби. CT — для внутрішньосуглобового поширення, складних навколосуглобових переломів, ушкоджень таза/вертлюгової западини, pilon-переломів і передопераційного планування. MRI — при прихованому переломі кульші/човноподібної кістки/стрес-переломі або зв’язково-м’якотканинному/хребтовому ушкодженні, коли рентґен негативний, а підозра висока.

Знахідки: кістка, бік, сегмент, код AO/OTA за можливости, морфологія перелому, залучення суглоба, зміщення в мм або відсотках, кутова деформація у градусах і напрямку, ротація, вкорочення, уламковість, якість кістки, конґруентність суглоба, газ у м’яких тканинах, стороннє тіло, стан металоконструкцій.

Висновок: один рядок із діагнозом, стабільністю й терміновістю. Приклад: «Закритий зміщений внутрішньосуглобовий pilon-перелом дистального відділу великогомілкової кістки, AO/OTA 43-C, із набряком м’яких тканин; рекомендовано CT і термінове ортопедичне планування».

3. Покази до консервативного та оперативного лікування

Консервативно

• Стабільний закритий перелом із прийнятним вирівнюванням, без невро-судинного дефіциту та з надійним контролем.
• Мало зміщені переломи проксимального плеча, стабільні переломи дистального променя, ізольована малогомілкова кістка, багато переломів плеснових кісток/фаланг, стабільні компресійні переломи хребців.
• Низькофункціональний або високоризиковий пацієнт, коли операція не дає функційної переваги.

Оперативно або терміново скеровувати

• Відкритий перелом, компартмент-синдром, судинне ушкодження, загроза шкірі, невправний перелом/вивих.
• Зміщені внутрішньосуглобові переломи, нестабільне тазове кільце, перелом шийки стегна, нестабільний перелом гомілковостопного суглоба, плато великогомілкової кістки з нестабільністю, зміщений перелом наколінка з недостатністю розгинального апарату.
• Невдала закрита репозиція, неприйнятна вісь, вторинне зміщення або потреба ранньої мобілізації.

Операційні варіянти

• ORIF пластиною/ґвинтами для суглобової реконструкції та нестабільних метафізарних переломів.
• Інтрамедулярний цвях для багатьох діафізарних переломів стегна, гомілки й плеча.
• Зовнішня фіксація для damage control, відкритих переломів, тяжкого набряку, контамінації та етапного лікування в малоресурсних умовах.
• Ендопротезування у вибраних літніх пацієнтів зі зміщеним переломом шийки стегна або нереконструйовним суглобовим ушкодженням.

4. Фармакологія та пери-травматичні ліки

Клінічна мета	Доросла схема	Тривалість	Протипоказання / перестороги
Базова анальґезія	Paracetamol 1 г PO/IV кожні 6 год; максимум 4 г/добу. У крихких, маловагих, при хронічному алкоголі або хворобі печінки — максимум 3 г/добу або менше.	48–72 год регулярно, далі за потребою.	Тяжка печінкова недостатність, ризик передозування, комбіновані препарати з paracetamol.
Протизапальна анальґезія	Ibuprofen 400 мг PO кожні 6–8 год з їжею; звичайний максимум 1,2 г/добу без рецепта або 2,4 г/добу під медичним наглядом.	Найкоротший ефективний курс, зазвичай 2–5 днів.	Активна виразка/кровотеча ШКТ, тяжка ниркова недостатність, декомпенсована серцева недостатність, високий ризик кровотечі на антикоагулянтах, алергія на НПЗП, III триместр вагітности.
Сильний біль при переломі	Morphine 2–5 мг IV кожні 5–10 хв з титруванням до ефекту або 0,05–0,1 мг/кг IV під моніторингом.	Приймальне/стаціонар; переоцінка після кожної дози.	Пригнічення дихання, гіпотензія, порушення свідомости. Зменшити дозу при нирковій недостатності й крихкості.
Короткий пероральний опіоїдний міст	Oxycodone IR 5 мг PO кожні 4–6 год за потребою; у літніх/крихких/опіоїд-наївних — почати з 2,5 мг.	Зазвичай 1–3 дні; ранній перегляд.	Пригнічення дихання, апное сну, седативи, делірій, закреп.
Біль при переломі проксимального стегна	Блок fascia iliaca або стегнового нерва за локальними межами дози місцевого анестетика; потрібні моніторинг і засоби реанімації.	Одноразовий блок у приймальному; повтор/катетер — за пляном анестезіолога.	Алерґія на місцевий анестетик, інфекція в місці ін’єкції, значна коагулопатія/антикоагуляція.
Вправлення дистального перелому променевої кістки	IVRA досвідченим персоналом. Приклад: lidocaine 0,5% без adrenaline, 3 мг/кг, максимум 200 мг, із турнікет-протоколом. Bupivacaine для IVRA не використовувати.	Одна процедура.	Тяжка периферична судинна хвороба, серпоподібноклітинна хвороба, небезпечний турнікет, алергія на місцевий анестетик.
Процедурна седація	Ketamine 0,5–1 мг/кг IV початково; додатково 0,25–0,5 мг/кг IV. Формальний дисоціятивний протокол може використовувати 1–2 мг/кг IV або 4–5 мг/кг IM.	Одна процедура, монітороване відновлення.	Немає навченої airway-команди/обладнання, неконтрольована гіпертензія, тяжка ІХС, психоз, підозра на підвищений ICP/IOP.
Профіляктика при закритій операції	Cefazolin 2 г IV за 60 хв до розрізу; 3 г при масі >120 кг. Повтор кожні 4 год під час операції або після значної крововтрати.	Зазвичай одна передопераційна доза; припинити до 24 год при чистій закритій фіксації.	Тяжка негайна бета-ляктамна алергія: clindamycin 600–900 мг IV кожні 8 год за протоколом.
Відкритий перелом, мала контамінація	Cefazolin 2 г IV негайно, далі кожні 8 год до плану очищення/закриття за локальним протоколом.	Звичайно 24 год після закриття або до 72 год; подовжувати тільки при встановленій інфекції/пораді інфекціоніста.	Записати час першого антибіотика; корекція при нирковій недостатності.
Відкритий перелом, тяжка контамінація/type III/ферма/фекалії	Cefazolin 2 г IV кожні 8 год + gentamicin 5–7 мг/кг IV 1 раз/добу за ідеальною/скоригованою масою + metronidazole 500 мг IV кожні 8 год при ризику анаеробів.	Звичайно до покриття м’яких тканин або 72 год — що раніше, якщо інфекцію не встановлено.	Gentamicin: нирковий, вестибулярний/слуховий ризик; за можливости моніторити рівні. Metronidazole: обережно при тяжкій хворобі печінки.
Правценебезпечна рана	Td/Tdap за вакцинальним анамнезом. Брудна/велика рана з невідомою або неповною вакцинацією чи тяжким імунодефіцитом: human tetanus immunoglobulin 250 IU IM; деякі протоколи — 500 IU, якщо минуло >24 год.	Завершити курс щеплення.	Вакцину та імуноглобулін вводити у різні місця.
Профіляктика ВТЕ при високоризиковій травмі таза/кульші/нижньої кінцівки	Enoxaparin 40 мг SC 1 раз/добу; травматолоґічні служби можуть використовувати 30 мг SC кожні 12 год. Починати після надійного гемостазу й узгодити з нейроаксіальною анестезією.	За ризиком. Крихкі переломи таза/кульші/проксимального стегна: часто 28–35 днів, якщо ризик кровотечі прийнятний.	Активна кровотеча, тромбоцити <50 ×10⁹/л, тяжка ниркова недостатність без корекції дози, недавній внутрішньочерепний крововилив.

Пастка: анальґезія не виключає компартмент-синдром. Біль, що наростає після іммобілізації, біль при пасивному розтягненні, нова парестезія або напружені футляри вимагають негайної переоцінки та фасціотомії за показами.

5. Відновлення, навантаження і контроль

Фаза 0: 0–72 години

• Підвищене положення, контроль набряку, активні рухи у вільних суглобах, дихальні вправи при переломах ребер/груднини.
• Перевірка шини/гіпсу; тісний гіпс розсікти. Невро-судинний контроль після кожної маніпуляції.
• Раннє залучення фізичного терапевта: милиці/ходунок, переміщення, побутова і професійна порада.

Фаза 1: захист

• Верхня кінцівка: рухи кисти, зап’ястка, ліктя або плеча поза знерухомленим сегментом, щойно це безпечно.
• Нижня кінцівка: без навантаження або дотикове навантаження при нестабільних внутрішньосуглобових переломах до дозволу за зрощенням/фіксацією; навантаження за болем при стабільних ушкодженнях.
• Контрольний рентґен через 7–14 днів для переломів із ризиком зміщення; оцінка зрощення часто на 6-му тижні.

Фази 2–4: функція

• Активний обсяг рухів після зняття знерухомлення або раніше після стабільної фіксації.
• Силові вправи — коли біль контрольований, рана загоєна, а рентґен показує збережене вирівнювання.
• Повернення до фізичної праці — тільки після відновлення специфічної сили, рівноваги, витривалости та безпечної толерантности до навантаження.

Ескалювати негайно при гарячці, виділеннях із рани, наростанні деформації, новому невролоґічному дефіциті, прогресивному набряку, болю в литці/задишці, втраті репозиції, відсутності рентґенової динаміки в очікуваний строк або тривалій неможливості навантаження.

6. Повна матриця знерухомлення і тимчасової непрацездатности в дорослих

Нижча таблиця зберігає всі рядки авторської дорослої матриці та доповнюється клінічним тлумаченням у розділах статті.

Тип травми	Місце / діагноз	AO / група	Тривалість іммобілізації	Тимчасова втрата працездатности: легка праця	Тимчасова втрата працездатности: фізична праця
Верхня кінцівка
Перелом	Проксимальний сеґмент плечової кістки — перелом зі зміщенням	AO 11-A, 11-B, 11-C	6–8 тижнів	2,5–3,5 міс.	3,0–4,0 міс.
Перелом	Проксимальний сеґмент плечової кістки — осколковий перелом без зміщення	AO 11-A, 11-B, 11-C	4–6 тижнів	2,0–3,0 міс.	2,5–3,5 міс.
Перелом	Ізольовані переломи великої і малої горбистостей плечової кістки	AO 11-A, 11-B, 11-C	3–4 тижні	1,5–2,0 міс.	2,0–2,5 міс.
Перелом	Діафіз плечової кістки зі зміщенням	AO 12-A, 12-B, 12-C	8–12 тижнів	4,0–5,0 міс.	4,5–6,0 міс.
Перелом	Діафіз плечової кістки без зміщення	AO 12-A, 12-B, 12-C	6–8 тижнів	3,0–4,0 міс.	3,5–4,5 міс.
Перелом	Дистальний сеґмент плечової кістки — надвиростковий перелом	AO 13-A, 13-B, 13-C	6–8 тижнів	2,5–3,5 міс.	3,0–4,0 міс.
Перелом	Виростки плечової кістки — внутрішньосуглобовий перелом	AO 13-A, 13-B, 13-C	6–8 тижнів	2,5–3,5 міс.	3,0–4,0 міс.
Перелом	Виростки плечової кістки — позасуглобовий перелом	AO 13-A, 13-B, 13-C	4–6 тижнів	2,0–3,0 міс.	2,5–3,5 міс.
Перелом	Надвиросток плечової кістки	AO 13-A, 13-B, 13-C	4–6 тижнів	1,5–2,0 міс.	2,0–2,5 міс.
Перелом	Проксимальний сеґмент передпліччя — променева кістка	AO 2R1, 2U1	4–6 тижнів	2,0–3,0 міс.	2,5–3,5 міс.
Перелом	Діафізарні переломи обох кісток передпліччя	AO 2R2, 2U2	8–12 тижнів	4,0–5,0 міс.	4,5–6,0 міс.
Перелом	Діафіз променевої кістки	AO 2R2	6–8 тижнів	2,5–3,5 міс.	3,0–4,5 міс.
Перелом	Діафіз ліктьової кістки	AO 2U2	6–8 тижнів	2,5–3,5 міс.	3,0–4,5 міс.
Перелом	Дистальний сеґмент передпліччя — променева кістка у типовому місці	AO 2R3, 2U3	6–8 тижнів	2,5–3,5 міс.	3,0–4,0 міс.
Перелом	Кістки зап’ястя — човноподібна, півмісяцева	AO 71–79	8–12 тижнів	3,5–4,5 міс.	4,0–6,0 міс.
Перелом	П’ясткові кістки	AO 71–79	4–6 тижнів	2,0–2,5 міс.	2,0–3,0 міс.
Перелом	Фаланги пальців кисті	AO 71–79	4–6 тижнів	1,0–1,5 міс.	1,0–2,0 міс.
Вивих	Плечовий суглоб	Суглоби верхньої кінцівки	4–6 тижнів	2,0–3,0 міс.	3,0–4,0 міс.
Вивих	Ліктьовий суглоб	Суглоби верхньої кінцівки	4–6 тижнів	2,5–3,5 міс.	3,0–4,0 міс.
Вивих	Променезап’ястковий суглоб	Суглоби верхньої кінцівки	4–6 тижнів	2,5–3,5 міс.	3,0–4,0 міс.
Вивих	Суглоби пальців кисті	Суглоби верхньої кінцівки	2–3 тижні	1,0–1,5 міс.	1,5–2,5 міс.
Нижня кінцівка
Перелом	Шийка стегнової кістки — медіальний перелом	AO 31-A, 31-B, 31-C	12–16 тижнів	8,0–10,0 міс.	10–12 міс.
Перелом	Шийка стегнової кістки — латеральний перелом	AO 31-A, 31-B, 31-C	8–12 тижнів	6,0–8,0 міс.	8,0–10,0 міс.
Перелом	Великий і малий вертлюг стегнової кістки	AO 31-A, 31-B, 31-C	6–8 тижнів	2,5–3,5 міс.	3,0–4,0 міс.
Перелом	Діафіз стегнової кістки	AO 32-A, 32-B, 32-C	10–12 тижнів	7,0–9,0 міс.	8,0–10,0 міс.
Перелом	Виростки стегнової кістки	AO 33-A, 33-B, 33-C	8–12 тижнів	4,0–5,5 міс.	5,0–6,0 міс.
Перелом	Наколінок зі зміщенням уламків	AO 34-A, 34-B, 34-C	6–8 тижнів	2,5–3,5 міс.	3,0–4,5 міс.
Перелом	Наколінок без зміщення уламків	AO 34-A, 34-B, 34-C	4–6 тижнів	2,0–2,5 міс.	2,5–3,5 міс.
Перелом	Проксимальний сеґмент великогомілкової кістки — виростки зі зміщенням	AO 41-A, 41-B, 41-C	8–10 тижнів	5,0–6,0 міс.	6,0–7,0 міс.
Перелом	Проксимальний сеґмент великогомілкової кістки — виростки без зміщення	AO 41-A, 41-B, 41-C	6–8 тижнів	3,5–4,5 міс.	4,0–5,0 міс.
Перелом	Діафіз великогомілкової кістки	AO 42-A, 42-B, 42-C	10–12 тижнів	4,5–6,0 міс.	5,0–7,0 міс.
Перелом	Малогомілкова кістка — ізольований перелом	AO 42 / 44 — залежно від рівня	4–6 тижнів	2,0–2,5 міс.	2,5–3,5 міс.
Перелом	Переломи великогомілкової та малогомілкової кісток	AO 42-A, 42-B, 42-C	12–16 тижнів	6,0–7,0 міс.	7,0–9,0 міс.
Перелом	Медіальна кісточка	AO 43-A/B/C, 44-A/B/C	6–8 тижнів	2,5–3,5 міс.	3,0–4,0 міс.
Перелом	Латеральна кісточка	AO 43-A/B/C, 44-A/B/C	6–8 тижнів	2,5–3,5 міс.	3,0–4,0 міс.
Перелом	Перелом трьох кісточок — медіальна, латеральна кісточки та задній край великогомілкової кістки	AO 43-A/B/C, 44-A/B/C	8–12 тижнів	4,5–5,5 міс.	5,0–6,0 міс.
Перелом	Надп’яткова кістка	AO 81–89	8–12 тижнів	4,0–5,0 міс.	5,0–6,0 міс.
Перелом	П’яткова кістка — позасуглобовий перелом	AO 81–89	8–10 тижнів	4,0–5,0 міс.	5,0–6,0 міс.
Перелом	П’яткова кістка — внутрішньосуглобовий перелом	AO 81–89	10–12 тижнів	4,5–5,5 міс.	5,0–7,0 міс.
Перелом	Плеснові кістки	AO 81–89	6–8 тижнів	2,0–3,0 міс.	2,5–3,5 міс.
Перелом	Фаланги пальців стопи	AO 81–89	4–6 тижнів	1,0–1,5 міс.	1,0–2,0 міс.
Вивих	Кульшовий суглоб	Суглоби нижньої кінцівки	6–8 тижнів	4,0–6,0 міс.	6,0–8,0 міс.
Вивих	Колінний суглоб	Суглоби нижньої кінцівки	6–8 тижнів	3,0–4,0 міс.	3,5–4,5 міс.
Вивих	Гомілковостопний суглоб	Суглоби нижньої кінцівки	4–6 тижнів	2,5–3,5 міс.	3,0–4,0 міс.
Вивих	Суглоби пальців стопи	Суглоби нижньої кінцівки	2–3 тижні	1,0–1,5 міс.	1,5–2,5 міс.
Таз і хребет
Перелом	Крайові переломи клубової кістки	AO 61-A, 61-B, 61-C	6–8 тижнів	2,0–2,5 міс.	2,5–3,5 міс.
Перелом	Ізольовані переломи кісток таза без порушення тазового кільця	AO 61-A, 61-B, 61-C	6–8 тижнів	2,0–2,5 міс.	2,5–3,5 міс.
Перелом	Переломи переднього тазового кільця зі зміщенням	AO 61-A, 61-B, 61-C	8–10 тижнів	3,5–4,5 міс.	4,0–5,0 міс.
Перелом	Переломи вертлюгової западини	AO 61-A, 61-B, 61-C / класифікація переломів acetabulum за потреби	8–12 тижнів	4,0–5,0 міс.	4,5–6,0 міс.
Перелом	Вертикальні переломи за типом Мальґеня (Malgaigne) і вивихи кісток таза	AO 61-A, 61-B, 61-C	10–12 тижнів	5,0–7,0 міс.	6,0–8,0 міс.
Перелом	Шийні хребці без ушкодження спинного мозку	AO spine 51–54	12–16 тижнів	6,0–8,0 міс.	8,0–10,0 міс.
Перелом	Грудні й поперекові хребці без ушкодження спинного мозку	AO spine 51–54	12–16 тижнів	6,0–8,0 міс.	8,0–12,0 міс.
Перелом	Шийні, грудні й поперекові хребці з ушкодженням спинного мозку	AO spine 51–54	16–20 тижнів	інвалідність / стійка втрата працездатности	інвалідність / стійка втрата працездатности
Перелом	Ізольовані переломи поперечних або остистих відростків	AO spine 51–54	6–8 тижнів	1,5–2,5 міс.	2,0–3,5 міс.
Перелом	Множинні переломи поперечних відростків	AO spine 51–54	6–8 тижнів	1,5–2,5 міс.	2,5–3,5 міс.
Грудна клітка
Перелом	Переломи ребер — одиночні	AO thorax 16	3–4 тижні	1,0–1,5 міс.	1,5–2,0 міс.
Перелом	Переломи ребер — множинні	AO thorax 16	4–6 тижнів	1,5–2,5 міс.	2,0–3,0 міс.
Перелом	Перелом груднини	AO thorax 16	6–8 тижнів	2,0–3,0 міс.	3,0–4,0 міс.
Інші травми
Розтягнення та забої	Верхня кінцівка — плечовий суглоб	Ушкодження м’яких тканин	3–4 тижні	1,0–1,5 міс.	1,5–2,0 міс.
Розтягнення та забої	Верхня кінцівка — ліктьовий суглоб	Ушкодження м’яких тканин	2–3 тижні	1,5–2,0 міс.	2,5–3,0 міс.
Розтягнення та забої	Верхня кінцівка — променезап’ястковий суглоб	Ушкодження м’яких тканин	2–3 тижні	1,5–2,0 міс.	2,5–3,0 міс.
Розтягнення та забої	Верхня кінцівка — пальці кисті	Ушкодження м’яких тканин	2–3 тижні	1,0–1,5 міс.	1,5–2,0 міс.
Розтягнення та забої	Нижня кінцівка — кульшовий суглоб	Ушкодження м’яких тканин	3–4 тижні	1,5–2,0 міс.	2,0–2,5 міс.
Розтягнення та забої	Нижня кінцівка — колінний суглоб	Ушкодження м’яких тканин	2–3 тижні	2,0–3,0 міс.	3,0–4,0 міс.
Розтягнення та забої	Нижня кінцівка — колінний суглоб при гемартрозі	Ушкодження м’яких тканин	4–6 тижнів	2,5–3,5 міс.	3,0–4,0 міс.
Розрив зв’язок	Розрив зв’язок колінного суглоба	Ушкодження зв’язок	8–10 тижнів	4,0–5,0 міс.	5,0–6,0 міс.
Розтягнення та забої	Нижня кінцівка — м’які тканини стопи	Ушкодження м’яких тканин	2–3 тижні	1,0–1,5 міс.	1,5–2,0 міс.
Розтягнення та забої	Нижня кінцівка — пальці стопи	Ушкодження м’яких тканин	2–3 тижні	1,0–1,5 міс.	1,5–2,0 міс.
Ушкодження сухожилля	Сухожилля згиначів кисті і пальців після сухожильного шва	Після шва сухожилля	4–6 тижнів	2,5–3,5 міс.	3,0–4,0 міс.
Ушкодження сухожилля	Сухожилля згиначів пальців кисті	Ушкодження сухожилля	4–6 тижнів	1,5–2,0 міс.	2,0–3,0 міс.
Травматична ампутація	Травматичні ампутації фаланг пальців кисті без стійкої втрати працездатности	Дистальне ушкодження пальців	3–4 тижні	1,5–2,5 міс.	2,0–3,0 міс.
Забій хребта	Забої хребта	Ушкодження м’яких тканин / хребта	2–3 тижні	1,0–1,5 міс.	1,5–2,0 міс.
Контрактура	Посттравматичні контрактури суглобів	Пізнє ускладнення	4–8 тижнів	—	3–6 міс.
Посттравматичний нейродистрофічний синдром	Посттравматичний нейродистрофічний синдром	Пізнє ускладнення	4–5 міс.	—	3,0–4,0 міс.
Інфекційне ускладнення	Посттравматичний остеомієліт	Пізнє ускладнення	3–4 міс.	—	2,5–3,5 міс.
Посттравматичне суглобове ураження	Посттравматичні артрити, дегенеративно-дистрофічні захворювання суглобів	Пізнє ускладнення	6–8 тижнів	—	3,0–4,0 міс.
Біль у хребті	Загострення остеохондрозу з вираженим больовим синдромом	Дегенеративне захворювання хребта після травми	8–12 тижнів	—	2,5–3,5 міс.

7. Малоресурсний шлях ведення

Безпечна основа

• Дві взаємно перпендикулярні проєкції; для діафізарних переломів — суміжні суглоби.
• Грубу деформацію вправити з адекватним знеболенням/седацією, якщо невро-судинний стан під загрозою.
• Добре змодельована шина/гіпс, підвищене положення, письмові попереджувальні ознаки, ранній контроль.

Коли бракує імплантів

• Тимчасовий зовнішній фіксатор при відкритих переломах гомілки/стегна, нестабільному гомілковостопному / pilon-переломі, тяжкому набряку або політравмі.
• Пріоритет: суглобова репозиція, вісь кінцівки, захист м’яких тканин та інфекційний контроль, а не складна остаточна фіксація в небезпечних умовах.
• Перевести, якщо судинне ушкодження, нестабільний таз/хребет, перелом шийки стегна, перелом вертлюгової западини або тяжкий відкритий перелом перевищує місцеві можливості.

Відкритий перелом

• IV антибіотик якнайшвидше, стерильна пов’язка з фізрозчином, профіляктика правця, шина, одноразове фото, без повторного зондування.
• Хірурґічне очищення досвідченою командою; раніше при судинній загрозі, компартмент-синдромі, грубій контамінації або нежиттєздатних тканинах.
• Координація: ортопедія, плястична/м’якотканинна хірурґія, анестезія, медсестринство, рентґенологія, фізична терапія, інфекціоніст.

8. Джерела і доказова основа

1. Авторська матриця: Типова тривалість іммобілізації та тимчасової втрати працездатності для дорослих з переломами кісток, вивихами та іншими травмамиs. Dr Vasyl M. Shlemko, 2024.
2. AO Surgery Reference — ведення переломів у дорослих та операційні принципи.
3. AO Surgery Reference — принципи ведення відкритих переломів.
4. BOAST 4 — Open Fractures.
5. NICE NG38 — неускладнені переломи: оцінка і ведення.
6. NICE NG37 — складні переломи: оцінка і ведення.
7. NICE CG124 — перелом кульші.
8. NICE NG89 — профіляктика венозної тромбоемболії.
9. CDC — профіляктика правця при ранах.
10. Rockwood and Green’s Fractures in Adults; Campbell’s Operative Orthopaedics; AO Principles of Fracture Management.

Застереження. Стаття підтримує клінічне рішення, але не замінює локальні протоколи, національні правила щодо листків непрацездатности, операційне судження, оцінку анестезіолога або пораду інфекціоніста.