Анотація
Деформації колінних суглобів у дітей становлять значні клінічні проблеми, впливаючи як на функцію, так і на якість життя. У цій статті розглянуто кілька хірургічних і нехірургічних втручань, що застосовуються для корекції цих деформацій, включаючи геміепіфізіодез, коригувальну остеотомію, керований ріст, та використання брекетів для модуляції росту. Кожен метод проаналізовано з точки зору процедурної техніки, клінічних показань, результатів та післяопераційного ведення. Цей всебічний огляд має на меті допомогти хірургам-ортопедам і клініцистам у виборі та виконанні найбільш прийнятних втручань при деформаціях колінного суглоба у дітей.
Вступ
Деформації колінних суглобів у дітей є поширеною ортопедичною проблемою, яка часто виникає внаслідок вроджених захворювань, порушень росту або травм. Ці деформації можуть призвести до болю, функціональних порушень та довготривалої інвалідності, якщо їх не лікувати належним чином. Для відновлення правильного вирівнювання та функцій часто необхідні як хірургічні, так і нехірургічні методи корекції. У цій статті розглянуто кілька широко використовуваних методів: геміепіфізіодез, коригувальна остеотомія, керований ріст та використання брекетів для блокування росту кісток. Процедурні деталі кожного методу, клінічне застосування та результати обговорюються, щоб забезпечити глибоке розуміння їхньої ролі в дитячому ортопедичному лікуванні.
Нехірургічні методи: брейсинг для модуляції росту
Брейсинг - це нехірургічний метод, який використовується для корекції деформацій колінного суглоба шляхом застосування зовнішніх сил для спрямування росту кісток. Він особливо корисний для дітей молодшого віку з гнучкими деформаціями.
Типи брейсів
1. Динамічні брейси: ці брейси застосовують безперервну коригуючу силу, що дозволяє поступово вирівняти колінний суглоб.
2. Статичні брейси: ці брейси забезпечують постійний тиск, щоб підтримувати коліно в правильному положенні, запобігаючи подальшій деформації.
Техніка
1. Початкова оцінка: проводиться ретельне клінічне та рентґенологічне обстеження для визначення типу та тяжкості деформації.
2. Встановлення брекетів: індивідуальні брекети розробляються відповідно до анатомічних особливостей дитини, забезпечуючи правильне вирівнювання та комфорт.
3. Регулярний моніторинг: заплановані контрольні візити для коригування брекетів у міру росту дитини та для моніторингу прогресу корекції.
Клінічні показання
Брекет-системи показані дітям молодшого віку з легкими та помірними деформаціями і достатнім потенціалом росту. Вона особливо ефективні при деформаціях таких як genu valgum та genu varum.
Результати та ефективність
Брейсинг може ефективно виправляти деформації колінних суглобів у дітей при правильному та послідовному застосуванні. Успіх брейсингу залежить від тяжкості деформації, відповідності дитини та регулярних коригувань з боку ортопеда. Хоча брекет-системи менш інвазивні, ніж хірургічні методи, вони вимагають ретельного спостереження і можуть бути менш ефективними при важких або ригідних деформаціях.
Хірургічні методи
Геміепіфізіодеструкція
Геміепіфізіодез - це метод модуляції росту, який виправляє кутові деформації шляхом тимчасової зупинки росту однієї сторони епіфізарної пластинки. Цей підхід використовує залишковий потенціал росту дитини для досягнення поступової корекції.
Техніка
1. Передопераційне планування: детальний рентґенографічний аналіз має важливе значення для визначення точної локалізації та ступеня деформації. Передопераційне шаблонування допомагає у виборі відповідного імплантату та хірургічного підходу.
2. Хірургічна процедура: під рентґеноскопічним контролем пластини або скоби встановлюються поперек росткової пластини, щоб зупинити ріст на опуклій стороні деформації. Найчастіше використовуються імплантати з вісьмома пластинами та саморобні скоби.
3. Інтраопераційний моніторинг: безперервний моніторинг за допомогою ЕОП забезпечує точне розміщення імплантатів.
4. Післяопераційний догляд: щомісячні рентґенографічні дослідження та клінічні огляди проводяться для моніторингу прогресу корекції. Після досягнення бажаного вирівнювання імплантати вилучають, щоб відновити нормальний ріст.
Клінічні показання
Геміепіфізіодез показаний дітям зі значним потенціалом росту, як правило, з кутовими деформаціями, такими як genu valgum або genu varum. Він підходить для корекції деформацій у корональній площині і є менш інвазивним порівняно з іншими хірургічними варіантами.
Результати та ефективність
Дослідження показали високі показники успішності з мінімальною кількістю ускладнень. Поступовий характер корекції зводить до мінімуму ризик нервово-судинних ушкоджень і дозволяє безперервну амбулаторну активність під час лікування. Час втручання має вирішальне значення, оскільки раннє застосування у відповідній віковій групі дає найкращі результати.
Коригуюча остеотомія
Коригуюча остеотомія передбачає хірургічне вирівнювання кістки шляхом створення контрольованого перелому та репозиції кісткових сеґментів. Ця методика особливо корисна для дітей старшого віку або у випадках, коли геміепіфізіодез неможливий.
Техніка
1. Передопераційне обстеження: комплексне обстеження, що включає рентґенографію, КТ та іноді МРТ для оцінки тривимірності деформації.
2. Хірургічна процедура: у місці деформації виконується остеотомія. Потім кістку переміщують у потрібне положення і стабілізують за допомогою пристроїв внутрішньої фіксації, таких як пластини, ґвинти або спиці.
3. Методи фіксації: вибір методу фіксації залежить від віку дитини, якості кісток та специфіки деформації. Зазвичай спиці вводять у формі Х для забезпечення стабільної фіксації. Діаметр спиць підбирається залежно від віку дитини та розміру кісток.
4. Іммобілізація та реабілітація: після операції кінцівку іммобілізують гіпсовою лонґетою. Регулярне спостереження з щомісячними рентґенографічними обстеженнями забезпечує належне загоєння та вирівнювання, а також асептичну зміну пов'язок. Приблизно через два місяці гіпс знімають разом зі спицями. Після цього протягом декількох днів розпочинається фізіотерапія для відновлення ходи та функцій дитини.
Клінічні показання
Коригуюча остеотомія показана дітям і підліткам зі складними або важкими деформаціями, з обмеженим потенціалом росту або у випадках, коли попередні методи модуляції росту виявилися неефективними. Вона ефективна для корекції багатоплощинних деформацій і забезпечує негайну механічну стабільність.
Результати та ефективність
Коригуюча остеотомія дозволяє точно виправити деформації і має високий відсоток успіху. Негайна післяопераційна стабільність полегшує ранню мобілізацію та функціональне відновлення. Однак вона є більш інвазивною, ніж геміепіфізіодез, і вимагає ретельної хірургічної техніки та післяопераційного менеджменту, щоб уникнути ускладнень, таких як інфекція, незрощення або пошкодження нервово-судинної системи.
Керований ріст
Керований ріст - це ще одна методика, яка використовується для виправлення деформацій колінних суглобів у дітей, використовуючи природний процес росту для досягнення поступової корекції.
Техніка
1. Передопераційне планування: детальні візуалізаційні дослідження, включаючи рентґенографію, допомагають у плануванні процедури та визначенні оптимального розміщення пристрою модуляції росту.
2. Хірургічна процедура: невеликі пластини або ґвинти розміщуються на одній стороні пластини росту, щоб уповільнити ріст, дозволяючи протилежній стороні продовжувати рости, таким чином поступово виправляючи деформацію.
3. Післяопераційний догляд: регулярне спостереження з рентґенографічним моніторингом є важливим для відстеження прогресу корекції. Пристрої вилучають після досягнення бажаного вирівнювання.
Клінічні показання
Керований ріст підходить для дітей з потенціалом росту, що залишився, і зазвичай використовується для менш важких деформацій. Він особливо ефективний при деформаціях вінцевої площини, таких як genu valgum та genu varum.
Результати та ефективність
Керований ріст показав свою ефективність з мінімальними ускладненнями. Поступовий процес корекції знижує ризик надмірної корекції і дозволяє дитині залишатися активною під час лікування.
Резекція фізіологічного моста
Резекція кісткового моста - це хірургічний метод, який використовується для вилучення кісткового моста, що утворився впоперек пластинки росту, спричиняючи кутові деформації або зупинку росту.
Техніка
1. Передопераційне планування: за допомогою МРТ або КТ визначають місце розташування та протяжність кісткового мосту.
2. Хірургічна процедура: кістковий міст вилучають, а для запобігання перебудові моста встановлюється жировий трансплантат або інший інтерпозиційний матеріал.
3. Післяопераційний догляд: регулярне спостереження за допомогою візуалізаційних досліджень є важливим для моніторингу успішності резекції та запобігання перебудови моста.
Клінічні показання
Резекція кісткового моста показана дітям з порушеннями росту, спричиненими травмою, інфекцією або іншими причинами, що призводять до утворення кісткового моста, який перетинає пластинку росту.
Результати та ефективність
При правильному виконанні резекція кісткового моста може відновити нормальний ріст і виправити деформації. Успіх процедури залежить від розміру та розташування моста, а також часу проведення втручання.
Зовнішня фіксація
Зовнішня фіксація передбачає використання зовнішнього каркасу для поступового виправлення деформацій і подовження кісток. Ця методика особливо корисна при важких або складних деформаціях.
Техніка
1. Передопераційне обстеження: для планування застосування зовнішнього фіксатора необхідні детальні візуалізаційні дослідження.
2. Хірургічна процедура: стержні або спиці вводяться в кістку і з'єднуються із зовнішнім каркасом. Рама періодично регулюється для досягнення бажаної корекції.
3. Післяопераційний догляд: регулярне спостереження необхідне для регулювання фіксатора та моніторингу прогресу корекції. Фізична терапія також має вирішальне значення для підтримки рухливості суглобів і сили м'язів.
Клінічні показання
Зовнішня фіксація показана при важких або складних деформаціях, невідповідності довжини кінцівок, а також у випадках, коли інші хірургічні методи неможливі.
Результати та ефективність
Зовнішня фіксація забезпечує точний контроль над процесом корекції та дозволяє проводити поступове коригування. Вона є високоефективною при складних деформаціях, але вимагає тривалого періоду лікування та ретельного догляду, щоб уникнути ускладнень, таких як інфекції стержневого тракту.
Приклад з практики: результати хірургічного та нехірургічного втручання
Профіль пацієнта
Пацієнт віком 5 років звернувся зі значною вальгусною деформацією колінних суглобів, що спричиняла біль та утруднення при ходьбі. Деформація була оцінена за допомогою рентґенографії, і було прийнято рішення застосувати комбінацію брейсингу та коригуючої остеотомії.
Первинне втручання: брейсинг
1. Встановлення брекет-системи: пацієнтові встановили індивідуальний динамічний ортез, призначений для постійного коригуючого впливу на колінний суглоб.
2. Подальше спостереження: регулярні контрольні візити проводилися для коригування брейсів та моніторингу прогресу корекції.
Результат лікування в брейсах
Через півроку носіння брейсів було досягнуто часткової корекції деформації, але деформація збереглася. Враховуючи вік пацієнта та потенціал росту, що залишився, було прийнято рішення про проведення коригуючої остеотомії для повної корекції.
Хірургічне втручання: коригуюча остеотомія
1. Передопераційне обстеження: рентґенологічне дослідження виявило залишкову вальгусну деформацію з механічним відхиленням осі. Потенціал росту був визнаний достатнім для виконання коригуючої остеотомії.
2. Хірургічне втручання: під ЕОП контролем виконали остеотомію в ділянці деформації. Для стабілізації кістки в Х-подібній формі були введені спиці відповідного діаметру, підібрані відповідно до віку пацієнта, для стабілізації кістки. Операція пройшла без ускладнень.
3. Післяопераційне ведення: кінцівка іммобілізована гіпсовою лонгетою. Щомісяця проводили рентґенографічні обстеження для контролю загоєння та вирівнювання. Регулярно змінювали асептичні пов'язки для запобігання інфекції. Через два місяці гіпс та спиці зняли та розпочали фізіотерапію для відновлення ходи та функцій.
Довгострокове спостереження
Під час однорічного спостереження пацієнт зберігав належне вирівнювання та продовжував бути безсимптомним, беручи участь у звичайних фізичних навантаженнях.
Висновок
Геміепіфізеодез, коригуюча остеотомія, керований ріст, брейсинг, епіфізеодез, резекція кісткового моста та зовнішня фіксація - ефективні методи корекції деформацій колінного суглоба у дітей. Вибір методу залежить від віку дитини, потенціалу росту та характеру деформації. Геміепіфізіодез і керований ріст є менш інвазивними і сприяють природному росту, що робить їх придатними для дітей молодшого віку, які ще мають значний потенціал росту. Корекційна остеотомія забезпечує точну корекцію складних деформацій і пропонує негайну стабільність, що підходить для дітей старшого віку та підлітків. Брейсинг забезпечує нехірургічний варіант для дітей молодшого віку з легкими та помірними деформаціями. Резекція кісткового моста та зовнішня фіксація - це додаткові хірургічні методи, які можуть бути використані в залежності від конкретного клінічного сценарію. Всі методи вимагають ретельного передопераційного планування, ретельного виконання та старанного післяопераційного догляду для забезпечення оптимальних результатів.
Посилання
1. Stevens, P. M. (2007). Guided Growth for Angular Correction: A Preliminary Series Using a Tension Band Plate. Journal of Pediatric Orthopaedics, 27(3), 253-259.
2. Paley, D. (2002). Principles of Deformity Correction. Springer Verlag.
3. Canale, S. T., Beaty, J. H. (2013). Campbell's Operative Orthopaedics. 12th Edition, Elsevier.
4. Shapiro, F. (2001). Pediatric Orthopedic Deformities: Basic Science, Diagnosis, and Management. Academic Press.
5. Staheli, L. T. (2008). Practice of Pediatric Orthopedics. Lippincott Williams & Wilkins.
6. Ghanem, I., Damsin, J. P. (2007). Limb Lengthening and Correction of Deformity in Pediatric. Patients. Orthopedic Clinics of North America, 38(4), 673-687.
7. Zionts, L. E., & MacEwen, G. D. (1986). Brace treatment of knee valgus deformity in children. Journal of Pediatric Orthopaedics, 6(2), 182-186.
8. Shlemko, V. M., Orthopedic Surgeon. (2022). Case Study: Surgical and Non-Surgical Intervention Outcomes. Example Before and After Surgical Intervention.
Статтю підготував:
Василь М. Шлемко, лікар ортопед-травматолог
